Практична фотомедицина.

Використання високоенергетичного лазера в лікуванні поліпів уретри

Пантьо В.І., Шимон В.М., Бачинський А.І.*

Ужгородський національний університет, ВКЛ ст. Ужгород*

Мета. Доброякісні утвори уретри – поліпи є доволі частою патологією, на яку хворіють і чоловіки, і жінки. Поліпи утворюються за рахунок гіпертрофії залозистих утворів слизової. Поліпи можуть розташовуватися як всередині від зовнішнього отвору уретри, так і зовні, звисаючи на ніжці і закриваючи отвір уретри, спричиняючи ті чи інші розлади сечовипускання.

Матеріали і методи. Для видалення поліпів уретри ми використовували високоенергетичний діодний лазер „Ліка-хірург” потужністю до 18 Вт, довжина хвилі 980 нм. Лазерне випромінювання підводилося до поліпу за допомогою моноволоконного світловоду діаметром 0,4 – 1,0 мм. Даний спосіб лікування використано у 8 хворих із поліпами уретри, серед них 6 жінок та 2 чоловіків.

 Результати. У всіх хворих перші ознаки покращення сечовипускання спостерігалися протягом першого дня після лазерної вапоризації доброякісного утвору. При цьому тривалість оперативного втручання складала 5 – 7 хвилин. Вапоризація поліпу в жодному випадку не супроводжувалася кровотечею. Особливістю лазерної поліпектомії є також відсутність пошкодження глибшерозташованих тканин за рахунок дозованого контрольованого впливу високоенергетичного лазера на м’які тканини. Кількість ліжко-днів у хворих склала 3 доби. Повне загоєння рани наступало протягом 6-7 діб.

Експериментальна фотомедицина

Експериментальне обгрунтування використання діодного лазера у хірургії печінки

Пантьо В.І., Шимон В.М., Холін В.В.*

Ужгородський національний університет, „Фотоніка Плюс”*

         Мета. В умовах експерименту дослідити вплив високоенергетичного діодного лазера з довжиною хвилі 980 нм на печінку білих щурів. Виявити різ­ницю впливу на паренхіму печінки різних режимів роботи хірургічного лазера при різних потужностях та експозиції.

         Матеріали і методи. Робота виконувалась на печінці  білих щурів, які знаходи­лись під наркозом тіопенталом натрію, після проведення серединної лапаротомії. Джерелом високоенергетичного лазерного випромінювання служив діодний лазер „Ліка-хірург” виробництва Черкаського підприємства „Фотоніка Плюс” з довжиною хвилі 980 нм та потужністю до 18 Вт, який пра­цює як у режимі постійного, так і модульованого випромінювання. До­сліджували вплив на паренхіму печінки різних режимів роботи, потужностей та експозиції. Оціню­вали пошкоджуючий вплив лазерного випромінювання на паренхіму, можливість гемостазу та прицільного видалення патологічних структур, динаміку ранового процесу та гістологічні зрізи печінки у день експе­ри­менту, через 7, 14 та 30 діб.

         Результати. Отримали чіткий дозозалежний ефект впливу високоенер­гетичного лазерного випромінювання довжини хвилі 980 нм на паренхіму пе­чінки білих щурів, який проявлявся у різниці глибини пошкодження, гемо­статичного ефекту, ступеню вира­же­ності перифокальної ре­акції, швидкості очищення рани, регенерації печінки.

Практична фотомедицина.

Досвід використання лазерної секвестректомії у комплексному лікуванні посттравматичних остеомієлітів кісток верхньої кінцівки.

Пантьо В.І., Шимон В.М., Сливка Р.М., Чундак С.С., Рубцов С.А.*

Ужгородський національний університет, ВКЛ ст. Ужгород*

Вступ. У 12-61 % випадків гнійні ускладнення відкритих та закритих уш­коджень призводять до розвитку остеомієліту. Посттравматичний остеомієліт кісток верхньої кінцівки складає від 17,3 % до 20 % загальної кількості. Анатомо-фізіологічні особливості верхньої кінцівки та функціональне значення її як органу праці спонукають до вдосконалення системи комплексного лікуван­ня хворих з цією патологією, потребують під час лікування більш ретельного та повного відновлення її функції.

Матеріали та методи. За період з 2001 по 2006 роки лікувалося 34 хворих з посттравматичним остеомієлітом кісток верхньої кінцівки, у 27 з яких було використано оригінальну методику лікування із використанням високоенерге­тичного лазера “Ліка-хірург”.

У лікуванні цієї групи хворих використана методика, яка включала в себе: радикальне оперативне втручання, направлене на ліквідацію вогнища остео­міє­літу – секвестректомія; обробку секвестральної порожнини високоенергетичним лазером; дренування секвестральної порожнини з обробкою її у післяоперацій­ному періоді ультрафіолетовим випромінюванням. Оцінювали динаміку раново­го процесу, рентгенологічну динаміку, показники інтоксикації, деякі показники імунологічного захисту.

Результати досліджень. У результаті проведеного лікування спостеріга­лася позитивна динаміка ранового процесу, що проявлялося у прискоренні строків очищення рани, появи грануляцій та початку епітелізації. Післяопе­раційні рани заживали вторинним натягом протягом 14-16 діб. Рентгеноло­гіч­но констатували процеси репарації кісткової тканини за рахунок реколагенізації та ремінералізації, які завершувалися протягом 6 - 10 місяців. Констатували по­зитивну динаміку ендотоксикозу та імунологічного захисту.

Практична фотомедицина.

Лікування параректальних нориць з використанням високоенергетичного діодного лазера

Пантьо В.І., Шимон В.М., Кадар В.Ю.*

Ужгородський національний університет, ВКЛ ст. Ужгород*

Мета. Параректальні нориці є доволі частим наслідком гострих та хро­нічних запальних процесів клітковини, яка оточує пряму кишку і викли­ка­ється, як правило, мікроорганізмами кишкової групи. Після перенесеного па­рапроктиту через певний час з’являється рецидив, який закінчується форму­ванням класичного норицевого ходу, що сполучається із прямою кишкою, відкривається назовні або сполучає перианальну ділянку із порожниною прямої кишки. При цьому закриття нориці супроводжується загостренням клініки та наростанням явищ інтоксикації, а відкриття її хоч і полегшує стан хворого, та викликає значний дискомфорт у зв’язку з більшими чи меншими виділеннями із порожнини гнійника.

Матеріали і методи. Спосіб лікування полягає у то­му, що у площині зонду, уве­деного у норицевий хід, проводиться моноволоконний світловод ви­со­ко­енер­гетичного діодного лазера. Високоенергетичне ла­зерне випромі­ню­вання по­тужністю 5-8 Вт дозволяє випарити джерело інфекції і про­вести са­націю норицевого ходу та коагуляцію стінок нориці шляхом по­вільного видалення світловоду при подачі на нього високоенергетичного випро­мі­нювання потуж­ністю 5-8 Вт (постійного або модульованого, в за­лежності від проходження поряд судинно-нервового пучка або інших органів).

         Результати. В усіх хворих, у яких було використано даний спосіб лікування (11), отримали повну санацію порожнини гнійника та норицевого ходу. Попереднє дослідження норицевого ходу зондом та фісту­ло­графія дозволяє уникнути пошкодження судинно-нервових пучків та інших органів тазу. Після виконання операції більшість хворих відновили працездатність протягом 3-4 діб, повне рубцювання норицевого ходу відбувалося до 8-10 діб. Рецидив спостерігали у одному випадку, ліквідований повторним втру­чанням.

Практична фотомедицина.

Досвід використання лазерної секвестректомії у комплексному лікуванні посттравматичних остеомієлітів кісток нижніх кінцівок.

Пантьо В.І., Шимон В.М., Сливка Р.М., Рубцов С.А.*

Ужгородський національний університет, ВКЛ ст. Ужгород*

Мета. За останні роки все частіше зустрічаються відкриті переломи кіс­ток нижніх кінцівок. Співставлення уламків кісток оперативними методами, зокрема шляхом металоостеосинтезу, призводить до впевненого росту пито­мої ваги посттравматичного остеомієліту. Серед хворих переважають особи працездатного віку, і більше половини з них залишаються інвалідами.

         Матеріали і методи. Під спостереженням знаходились 37 хворих із посттравматичним остеомієлітом, у лікуванні яких використана методика, що включала в себе катетеризацію a. epigastrica inf. з послідуючим регіонарним введенням антибактеріальних препаратів; радикальне оперативне втручання, направлене на ліквідацію вогнища остеомієліту – секвестректомія; обробку секвестральної порожнини високоенергетичним діодним лазером “Ліка-хірург” (довжина хвилі 980 нм, потужність 6-10 Вт постійного випроміню­вання) за допомогою моноволоконного світловоду діаметром 0,4-1,0 мм, уве­деного у секвестральну порожнину; дренування секвестральної порожнини з обробкою її у післяопераційному періоді ультрафіолетовим випромінюван­ням (довжина хвилі 270-320 нм, потужність 25-30 мВт) за допомогою кварц-полімерного світловоду, уведного через дренаж. Рівень ендотоксикозу оці­нювали за вмістом у крові середньомолеку­лярних пептидів (СМП), оцінювали також де­які показники імунітету.

         Результати. Спостерігали позитивну динаміку ранового процесу, післяопераційні рани зажили вторинним натягом, набряк кінцівки та болі зникли, рентгенологічно констатували процеси репарації кісткової тканини. Відмічали нормалізацію хелперно-супресорного співвідношення з приведен­ням до меж норми показників Тх та Тс, зменшення рівню циркулюючих імун­них комплексів (ЦІК) та СМП.

Експериментальна фотомедицина

Експериментальне обгрунтування використання хірургічного

діодного лазера у лікуванні патології міжхребцевих дисків

Шимон В.М., Пантьо В.І., Холін В.В.*

         Мета. В умовах експерименту дослідити вплив високоенергетичного діодного лазера з довжинами хвилі 890 нм та 980 нм на міжхребцеві диски білих щурів. Виявити різ­ницю впливу на міжхребцеві диски різних режимів роботи хірургічного лазера при різних потужностях та експозиції.

         Матеріали і методи. Робота виконувалась на міжхребцевих дисках бі­лих щурів, які знаходи­лись під наркозом тіопенталом натрію. Джерелом ви­сокоенергетичного лазерного випромінювання служили діодні лазери „Ліка-хірург” виробництва Черкаського підприємства „Фотоніка Плюс” з дов­жи­ною хвилі 890 нм, 980 нм та потужністю до 18 Вт, які працюють як у режимі постійного, так і модульованого випромінювання. Підведення лазер­ного ви­промінювання до міжхребцевих дисків здійснювалось за допомогою пунк­ційних голок, підібраних під певний діаметр моноволоконного світлово­ду. Досліджували вплив на міжхребцеві диски лазерного випромінювання різних довжин хвиль, різних режимів роботи, потужностей та експозиції. Оціню­вали пошкоджуючий вплив лазерного випромінювання на міжхребцеві диски, можливість прицільного впливу на патологічні структури, динаміку ранового процесу та регенерацію дисків у день експе­ри­менту, через 7, 14 та 30 діб.

         Результати. Отримали чіткий дозозалежний ефект впливу високоенер­гетичного лазерного випромінювання довжин хвилі 890 та 980 нм на між­хребцеві диски білих щурів, який проявлявся у різниці глибини пошкод­жен­ня, ступеню вира­же­ності перифокальної ре­акції, швидкості регенерації між­хребцевих дисків.

Практична фотомедицина.

Лікування крапкового кератозу з використанням

високоенергетичного діодного лазера

Пантьо В.І., Шимон В.М., Чундак С.С.

Ужгородський національний університет,

Мета. Крапковий кератоз долоней та підошвенних поверхонь ступней зустрічається у значної частини населення, як дорослих, так і підлітків, і спричиняє не тільки косметичний дефект, але й значні больові відчуття та порушення працездатності. Консервативні методи лікування досить тривалі і не дають очікуваного результату, оперативні є доволі травматичними і дають часті рецидиви.

Матеріали і методи. У 52 хворих для вапоризації вогнищ кератозу використовували високоенергетичний діодний лазер „Ліка-хірург” шляхом підведення до останніх за до­помогою моноволоконного світловоду діамет­ром 1 мм лазерного випромінювання потужністю 5 – 6 Вт, яке дозволяє при мінімальному пошкодженні навколишніх тканин добитись повного ви­да­лен­ня множинних вогнищ крапкового кератозу.

Практична фотомедицина.

Досвід використання високоенергетичного діодного лазера 

у лікуванні контрактури Дюпюітрена

Пантьо В.І., Шимон В.М., Рубцов С.А.*

Ужгородський національний університет, ВКЛ ст. Ужгород*

Мета. Контрактура Дюпюітрена – затвердіння та зморщування долонного апоневрозу, яке викликає згинальну контрактуру одного чи декількох пальців, що веде до обмеження функціональних можливостей даної кінцівки. У 70-80% випадків уражаються обидві верхні кінцівки, частіше всього у чоловіків старше 50 років (5:1).

Основними симптомами захворювання є утруднення розгинання пальців кисті та ущільнення долонного апоневрозу у вигляді вузликів або тяжа. Контрактура обмежується одним-двома пальцями, частіше IV и III, рідше V та II. Методи лікування контрактури можна розділити на дві основні групи: консервативний, з використанням стероїдних та нестероїдних протизапаль­них засобів, та хірургічний методи.

Експериментальна фотомедицина

Вплив випромінювання хірургічного діодного лазера

на шкіру в експерименті

Шимон В.М., Пантьо В.І., Холін В.В.*

Ужгородський національний університет, „Фотоніка Плюс”*

88000, м. Ужгород, вул. Капушанська 22,

тел.(8-031) 61-62-90, 64-46-15.

         Мета. В умовах експерименту дослідити вплив високоенергетичного діодного лазера з довжиною хвилі 980 нм на шкіру білих щурів. Виявити різ­ницю впливу на структури шкіри різних режимів роботи хірургічного лазера при різних потужностях та експозиції.

         Матеріали і методи. Робота виконувалась на білих щурах, які знаходи­лись під наркозом тіопенталом натрію, на шкірі передньої черевної стінки. Джерелом високоенергетичного лазерного випромінювання служив діодний лазер „Ліка-хірург” виробництва Черкаського підприємства „Фотоніка Плюс” з довжиною хвилі 980 нм та потужністю до 18 Вт, який працює як у режимі постійного, так і модульованого випромінювання. Досліджували вплив на структури шкіри різних режимів роботи, потужностей та експозиції. Оціню­вали динаміку ранового процесу та гістологічні зрізи шкіри у день експе­ри­менту, через 7, 14 та 30 діб.

         Результати. Отримали чіткий дозозалежний ефект впливу високоенер­гетичного лазерного випромінювання довжини хвилі 980 нм на шкіру білих щурів, який проявлявся у різниці глибини пошкодження, ступеню вира­же­ності перифокальної ре­акції, швидкості очищення рани, появи грануляцій та рубцювання або епіте­лізації.