ДИОДНЫЙ ЛАЗЕР В ЭНДОСКОПИЧЕСКОЙ ЛОР-ХИРУРГИИ
Лапченко А.С.
Кафедра ЛОР-болезней л/ф РГМУ, Россия, г. Москва

Имеющиеся во всемирной медицинской литературе данные указывают, что при различных заболеваниях воздействие лазерного излучения приводят к более благополучному течению патологического процесса и ускорению выздоровления: снижается воспалительная реакция, выражен анальгезирующий эффект, происходит более активное восстановление пораженной ткани. Применяемые в медицине режимы лазерного излучения не оказывают вредного влияния на организм в целом.

Деструкция лазером тканей практически бескровна, что связано с коагуляцией крови в просвете кровеносных сосудов мелкого диаметра в зоне коагуляционного некроза и образованием коагуляционного лазерного тромба.

Возможности эффективного лечения ЛОР-больных в дневном стационаре поликлиники с использованием методов лазерной хирургии

С.А.Агеева, к.м.н., зав. ЛОР-отделением и дневным стационаром Центральной поликлиники № 2 МПС, Москва

Во всем мире специалисты в области организации здравоохранения признают чрезмерность затрат на больничную помощь. Одним из направлений реформирования, позволяющих решить эту проблему, является открытие дневных стационаров. В этой связи стационарзамещающие технологии приоритетны в медицине настоящего времени. Однако в литературе последних лет нет достаточно полной информации по оказанию хирургической помощи при заболеваниях уха, горла и носа в условиях дневного стационара поликлиники, хотя некоторые операции, осуществляемые в больничных условиях, могут быть легко выполнены амбулаторно при соответствующей квалификации врача и достаточной оснащенности оториноларингологического кабинета.

Внедрение в амбулаторную практику новых медицинских технологий позволяет увеличить объем хирургической помощи при оториноларингологических заболеваниях в условиях поликлиники, а применение современных лекарственных препаратов значительно облегчает проведение операций и практически сводит на нет возможность послеоперационных осложнений.

Практична фотомедицина.

Використання високоенергетичного лазера в лікуванні поліпів уретри

Пантьо В.І., Шимон В.М., Бачинський А.І.*

Ужгородський національний університет, ВКЛ ст. Ужгород*

Мета. Доброякісні утвори уретри – поліпи є доволі частою патологією, на яку хворіють і чоловіки, і жінки. Поліпи утворюються за рахунок гіпертрофії залозистих утворів слизової. Поліпи можуть розташовуватися як всередині від зовнішнього отвору уретри, так і зовні, звисаючи на ніжці і закриваючи отвір уретри, спричиняючи ті чи інші розлади сечовипускання.

Матеріали і методи. Для видалення поліпів уретри ми використовували високоенергетичний діодний лазер „Ліка-хірург” потужністю до 18 Вт, довжина хвилі 980 нм. Лазерне випромінювання підводилося до поліпу за допомогою моноволоконного світловоду діаметром 0,4 – 1,0 мм. Даний спосіб лікування використано у 8 хворих із поліпами уретри, серед них 6 жінок та 2 чоловіків.

 Результати. У всіх хворих перші ознаки покращення сечовипускання спостерігалися протягом першого дня після лазерної вапоризації доброякісного утвору. При цьому тривалість оперативного втручання складала 5 – 7 хвилин. Вапоризація поліпу в жодному випадку не супроводжувалася кровотечею. Особливістю лазерної поліпектомії є також відсутність пошкодження глибшерозташованих тканин за рахунок дозованого контрольованого впливу високоенергетичного лазера на м’які тканини. Кількість ліжко-днів у хворих склала 3 доби. Повне загоєння рани наступало протягом 6-7 діб.

Експериментальна фотомедицина

Експериментальне обгрунтування використання діодного лазера у хірургії печінки

Пантьо В.І., Шимон В.М., Холін В.В.*

Ужгородський національний університет, „Фотоніка Плюс”*

         Мета. В умовах експерименту дослідити вплив високоенергетичного діодного лазера з довжиною хвилі 980 нм на печінку білих щурів. Виявити різ­ницю впливу на паренхіму печінки різних режимів роботи хірургічного лазера при різних потужностях та експозиції.

         Матеріали і методи. Робота виконувалась на печінці  білих щурів, які знаходи­лись під наркозом тіопенталом натрію, після проведення серединної лапаротомії. Джерелом високоенергетичного лазерного випромінювання служив діодний лазер „Ліка-хірург” виробництва Черкаського підприємства „Фотоніка Плюс” з довжиною хвилі 980 нм та потужністю до 18 Вт, який пра­цює як у режимі постійного, так і модульованого випромінювання. До­сліджували вплив на паренхіму печінки різних режимів роботи, потужностей та експозиції. Оціню­вали пошкоджуючий вплив лазерного випромінювання на паренхіму, можливість гемостазу та прицільного видалення патологічних структур, динаміку ранового процесу та гістологічні зрізи печінки у день експе­ри­менту, через 7, 14 та 30 діб.

         Результати. Отримали чіткий дозозалежний ефект впливу високоенер­гетичного лазерного випромінювання довжини хвилі 980 нм на паренхіму пе­чінки білих щурів, який проявлявся у різниці глибини пошкодження, гемо­статичного ефекту, ступеню вира­же­ності перифокальної ре­акції, швидкості очищення рани, регенерації печінки.

Практична фотомедицина.

Досвід використання лазерної секвестректомії у комплексному лікуванні посттравматичних остеомієлітів кісток верхньої кінцівки.

Пантьо В.І., Шимон В.М., Сливка Р.М., Чундак С.С., Рубцов С.А.*

Ужгородський національний університет, ВКЛ ст. Ужгород*

Вступ. У 12-61 % випадків гнійні ускладнення відкритих та закритих уш­коджень призводять до розвитку остеомієліту. Посттравматичний остеомієліт кісток верхньої кінцівки складає від 17,3 % до 20 % загальної кількості. Анатомо-фізіологічні особливості верхньої кінцівки та функціональне значення її як органу праці спонукають до вдосконалення системи комплексного лікуван­ня хворих з цією патологією, потребують під час лікування більш ретельного та повного відновлення її функції.

Матеріали та методи. За період з 2001 по 2006 роки лікувалося 34 хворих з посттравматичним остеомієлітом кісток верхньої кінцівки, у 27 з яких було використано оригінальну методику лікування із використанням високоенерге­тичного лазера “Ліка-хірург”.

У лікуванні цієї групи хворих використана методика, яка включала в себе: радикальне оперативне втручання, направлене на ліквідацію вогнища остео­міє­літу – секвестректомія; обробку секвестральної порожнини високоенергетичним лазером; дренування секвестральної порожнини з обробкою її у післяоперацій­ному періоді ультрафіолетовим випромінюванням. Оцінювали динаміку раново­го процесу, рентгенологічну динаміку, показники інтоксикації, деякі показники імунологічного захисту.

Результати досліджень. У результаті проведеного лікування спостеріга­лася позитивна динаміка ранового процесу, що проявлялося у прискоренні строків очищення рани, появи грануляцій та початку епітелізації. Післяопе­раційні рани заживали вторинним натягом протягом 14-16 діб. Рентгеноло­гіч­но констатували процеси репарації кісткової тканини за рахунок реколагенізації та ремінералізації, які завершувалися протягом 6 - 10 місяців. Констатували по­зитивну динаміку ендотоксикозу та імунологічного захисту.

Практична фотомедицина.

Лікування параректальних нориць з використанням високоенергетичного діодного лазера

Пантьо В.І., Шимон В.М., Кадар В.Ю.*

Ужгородський національний університет, ВКЛ ст. Ужгород*

Мета. Параректальні нориці є доволі частим наслідком гострих та хро­нічних запальних процесів клітковини, яка оточує пряму кишку і викли­ка­ється, як правило, мікроорганізмами кишкової групи. Після перенесеного па­рапроктиту через певний час з’являється рецидив, який закінчується форму­ванням класичного норицевого ходу, що сполучається із прямою кишкою, відкривається назовні або сполучає перианальну ділянку із порожниною прямої кишки. При цьому закриття нориці супроводжується загостренням клініки та наростанням явищ інтоксикації, а відкриття її хоч і полегшує стан хворого, та викликає значний дискомфорт у зв’язку з більшими чи меншими виділеннями із порожнини гнійника.

Матеріали і методи. Спосіб лікування полягає у то­му, що у площині зонду, уве­деного у норицевий хід, проводиться моноволоконний світловод ви­со­ко­енер­гетичного діодного лазера. Високоенергетичне ла­зерне випромі­ню­вання по­тужністю 5-8 Вт дозволяє випарити джерело інфекції і про­вести са­націю норицевого ходу та коагуляцію стінок нориці шляхом по­вільного видалення світловоду при подачі на нього високоенергетичного випро­мі­нювання потуж­ністю 5-8 Вт (постійного або модульованого, в за­лежності від проходження поряд судинно-нервового пучка або інших органів).

         Результати. В усіх хворих, у яких було використано даний спосіб лікування (11), отримали повну санацію порожнини гнійника та норицевого ходу. Попереднє дослідження норицевого ходу зондом та фісту­ло­графія дозволяє уникнути пошкодження судинно-нервових пучків та інших органів тазу. Після виконання операції більшість хворих відновили працездатність протягом 3-4 діб, повне рубцювання норицевого ходу відбувалося до 8-10 діб. Рецидив спостерігали у одному випадку, ліквідований повторним втру­чанням.

Практична фотомедицина.

Досвід використання лазерної секвестректомії у комплексному лікуванні посттравматичних остеомієлітів кісток нижніх кінцівок.

Пантьо В.І., Шимон В.М., Сливка Р.М., Рубцов С.А.*

Ужгородський національний університет, ВКЛ ст. Ужгород*

Мета. За останні роки все частіше зустрічаються відкриті переломи кіс­ток нижніх кінцівок. Співставлення уламків кісток оперативними методами, зокрема шляхом металоостеосинтезу, призводить до впевненого росту пито­мої ваги посттравматичного остеомієліту. Серед хворих переважають особи працездатного віку, і більше половини з них залишаються інвалідами.

         Матеріали і методи. Під спостереженням знаходились 37 хворих із посттравматичним остеомієлітом, у лікуванні яких використана методика, що включала в себе катетеризацію a. epigastrica inf. з послідуючим регіонарним введенням антибактеріальних препаратів; радикальне оперативне втручання, направлене на ліквідацію вогнища остеомієліту – секвестректомія; обробку секвестральної порожнини високоенергетичним діодним лазером “Ліка-хірург” (довжина хвилі 980 нм, потужність 6-10 Вт постійного випроміню­вання) за допомогою моноволоконного світловоду діаметром 0,4-1,0 мм, уве­деного у секвестральну порожнину; дренування секвестральної порожнини з обробкою її у післяопераційному періоді ультрафіолетовим випромінюван­ням (довжина хвилі 270-320 нм, потужність 25-30 мВт) за допомогою кварц-полімерного світловоду, уведного через дренаж. Рівень ендотоксикозу оці­нювали за вмістом у крові середньомолеку­лярних пептидів (СМП), оцінювали також де­які показники імунітету.

         Результати. Спостерігали позитивну динаміку ранового процесу, післяопераційні рани зажили вторинним натягом, набряк кінцівки та болі зникли, рентгенологічно констатували процеси репарації кісткової тканини. Відмічали нормалізацію хелперно-супресорного співвідношення з приведен­ням до меж норми показників Тх та Тс, зменшення рівню циркулюючих імун­них комплексів (ЦІК) та СМП.

Експериментальна фотомедицина

Експериментальне обгрунтування використання хірургічного

діодного лазера у лікуванні патології міжхребцевих дисків

Шимон В.М., Пантьо В.І., Холін В.В.*

         Мета. В умовах експерименту дослідити вплив високоенергетичного діодного лазера з довжинами хвилі 890 нм та 980 нм на міжхребцеві диски білих щурів. Виявити різ­ницю впливу на міжхребцеві диски різних режимів роботи хірургічного лазера при різних потужностях та експозиції.

         Матеріали і методи. Робота виконувалась на міжхребцевих дисках бі­лих щурів, які знаходи­лись під наркозом тіопенталом натрію. Джерелом ви­сокоенергетичного лазерного випромінювання служили діодні лазери „Ліка-хірург” виробництва Черкаського підприємства „Фотоніка Плюс” з дов­жи­ною хвилі 890 нм, 980 нм та потужністю до 18 Вт, які працюють як у режимі постійного, так і модульованого випромінювання. Підведення лазер­ного ви­промінювання до міжхребцевих дисків здійснювалось за допомогою пунк­ційних голок, підібраних під певний діаметр моноволоконного світлово­ду. Досліджували вплив на міжхребцеві диски лазерного випромінювання різних довжин хвиль, різних режимів роботи, потужностей та експозиції. Оціню­вали пошкоджуючий вплив лазерного випромінювання на міжхребцеві диски, можливість прицільного впливу на патологічні структури, динаміку ранового процесу та регенерацію дисків у день експе­ри­менту, через 7, 14 та 30 діб.

         Результати. Отримали чіткий дозозалежний ефект впливу високоенер­гетичного лазерного випромінювання довжин хвилі 890 та 980 нм на між­хребцеві диски білих щурів, який проявлявся у різниці глибини пошкод­жен­ня, ступеню вира­же­ності перифокальної ре­акції, швидкості регенерації між­хребцевих дисків.

Практична фотомедицина.

Лікування крапкового кератозу з використанням

високоенергетичного діодного лазера

Пантьо В.І., Шимон В.М., Чундак С.С.

Ужгородський національний університет,

Мета. Крапковий кератоз долоней та підошвенних поверхонь ступней зустрічається у значної частини населення, як дорослих, так і підлітків, і спричиняє не тільки косметичний дефект, але й значні больові відчуття та порушення працездатності. Консервативні методи лікування досить тривалі і не дають очікуваного результату, оперативні є доволі травматичними і дають часті рецидиви.

Матеріали і методи. У 52 хворих для вапоризації вогнищ кератозу використовували високоенергетичний діодний лазер „Ліка-хірург” шляхом підведення до останніх за до­помогою моноволоконного світловоду діамет­ром 1 мм лазерного випромінювання потужністю 5 – 6 Вт, яке дозволяє при мінімальному пошкодженні навколишніх тканин добитись повного ви­да­лен­ня множинних вогнищ крапкового кератозу.

Практична фотомедицина.

Досвід використання високоенергетичного діодного лазера 

у лікуванні контрактури Дюпюітрена

Пантьо В.І., Шимон В.М., Рубцов С.А.*

Ужгородський національний університет, ВКЛ ст. Ужгород*

Мета. Контрактура Дюпюітрена – затвердіння та зморщування долонного апоневрозу, яке викликає згинальну контрактуру одного чи декількох пальців, що веде до обмеження функціональних можливостей даної кінцівки. У 70-80% випадків уражаються обидві верхні кінцівки, частіше всього у чоловіків старше 50 років (5:1).

Основними симптомами захворювання є утруднення розгинання пальців кисті та ущільнення долонного апоневрозу у вигляді вузликів або тяжа. Контрактура обмежується одним-двома пальцями, частіше IV и III, рідше V та II. Методи лікування контрактури можна розділити на дві основні групи: консервативний, з використанням стероїдних та нестероїдних протизапаль­них засобів, та хірургічний методи.

Експериментальна фотомедицина

Вплив випромінювання хірургічного діодного лазера

на шкіру в експерименті

Шимон В.М., Пантьо В.І., Холін В.В.*

Ужгородський національний університет, „Фотоніка Плюс”*

88000, м. Ужгород, вул. Капушанська 22,

тел.(8-031) 61-62-90, 64-46-15.

         Мета. В умовах експерименту дослідити вплив високоенергетичного діодного лазера з довжиною хвилі 980 нм на шкіру білих щурів. Виявити різ­ницю впливу на структури шкіри різних режимів роботи хірургічного лазера при різних потужностях та експозиції.

         Матеріали і методи. Робота виконувалась на білих щурах, які знаходи­лись під наркозом тіопенталом натрію, на шкірі передньої черевної стінки. Джерелом високоенергетичного лазерного випромінювання служив діодний лазер „Ліка-хірург” виробництва Черкаського підприємства „Фотоніка Плюс” з довжиною хвилі 980 нм та потужністю до 18 Вт, який працює як у режимі постійного, так і модульованого випромінювання. Досліджували вплив на структури шкіри різних режимів роботи, потужностей та експозиції. Оціню­вали динаміку ранового процесу та гістологічні зрізи шкіри у день експе­ри­менту, через 7, 14 та 30 діб.

         Результати. Отримали чіткий дозозалежний ефект впливу високоенер­гетичного лазерного випромінювання довжини хвилі 980 нм на шкіру білих щурів, який проявлявся у різниці глибини пошкодження, ступеню вира­же­ності перифокальної ре­акції, швидкості очищення рани, появи грануляцій та рубцювання або епіте­лізації.

ПРИМЕНЕНИЕ ВЫСОКОЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ИК-ЛАЗЕРА  В ГИНЕКОЛОГИИ

ОБЩИЕ ПРИНЦИПЫ ПРИМЕНЕНИЯ ХИРУРГИЧЕСКИХ ЛАЗЕРОВ В ПОЛИКЛИНИЧЕСКОЙ ГИНЕКОЛОГИИ

Подобно другим хирургическим лазерам CO2 (10600нм) и Nd:YAG (1064нм), применяемым в гинекологии, инфракрасный полупроводниковый лазерный хирургический аппарат (810нм или 980нм) обеспечивает абластичность и высочайшую асептичность вследствие бесконтактной методики, а также уничтожение всех микроорганизмов и опухолевых клеток в удаляемом поле. Уменьшение или полное устранение кровоточивости вследствие коагуляции сосудов позволяет быстро удалять патологические очаги целиком путём испарения (вапоризация, коагуляция) или иссекать (лазерное препарирование) образование.

Хирургический лазер нашёл широкое применение в гинекологии при лечении предраковых, фоновых заболеваний шейки матки, вульвы и влагалища.

Обязательное комплексное обследование всех пациенток перед лазерной хирургической манипуляцией должно включать:

Uterine cervical leukoplasia (UCL) occupies a special place in the structure of diseases of the uterine cervix. Its etiology and pathogenesis has been so far controversial. The occurrence of UCL in reproductive females follows prior inflammations of the uterus and appendage, impaired menstrual function ; chemical exposures and injuries are also of great importance.
Comprehensive study in UCL involves clinical, colposcopic, cytological, morphological, bacterioscopic and bacteriological methods.
Many different treatments for UCL have been proposed. At present, the most effective treatments are cryogenic therapy and especially high-intensive laser radiation.

В.Н. Прилепская - проф., д.м.н., руководитель поликлинического отдела Научный центр акушерства, гинекологии и перинатологии (директор - академик РАМН проф. В.И. Кулаков), РАМН, Москва

Prof. V.N. Prilepskaya, Dr. Sci., Head of Outpatient Department, Research Center of Obstetrics, Gynecology, and Perinatology, (Director Prof.V.I.Kulakov, Academician of the Russian Academy of Medical Sciences), Russian Academy of Medical Sciences

Лейкоплакия шейки матки (ЛШМ) занимает особое место в структуре заболеваний шейки матки, так как все еще остается спорным вопрос о ее патогенезе, доброкачественности или злокачественности течения.
   По современным данным, ЛШМ является полиэтиологичным заболеванием и в основе его лежит множество предрасполагающих факторов: перенесенные инфекционные заболевания, нарушения иммунного статуса, гормонального гомеостаза, травматические воздействия на шейку матки во время родов, абортов, неправильное и неадекватное лечение патологии шейки матки и многие другие.
   В настоящее время онкологический аспект гинекологических заболеваний рассматривается в неразрывной связи с эндокринной функцией репродуктивной системы. Появились данные о роли функциональных гормональных нарушений в патогенезе заболеваний шейки матки. Так, в работах ряда